3 (15) січня 2016 р. виповнилося 145 років всесвітньо відомому українському вченому-історику, сходознавцеві, письменнику, перекладачеві, одному з фундаторів Академії Наук України Агатангелу Юхимовичу Кримському (1871-1942).
Агатангел (Агафангел) Юхимович Кримський вважається одним з найвидатніших орієнталістів в історії світової філологічної науки. Він є автором фундаментальних досліджень з арабістики, семітології, іраністики, тюркології, славістики, а також – з історії української мови і літератури, фольклору, етнографії. Серед праць: «Історія Туреччини», «Хафіз та його пісні (бл.1300-89) в його рідній Персії ХVI ст. та в новій Європі» (обидві – 1924), «Перський театр, звідки він узявсь і як розвивавсь» (1925), «Історія Туреччини та її письменства» (1927) та інші. Автор художніх перекладів з арабської, перської, турецької і західноєвропейських мов; поетичної збірки «Пальмове гилля» (1901, 1908, 1922), оповідань (зб. «Повістки й ескізи з українського життя» (1895), «Бейрутські оповідання» (1906)) та повісті «Андрій Лаговський» (1905, повністю опубліковано 1972, 2011). У 1970 році ГА ООН внесла ім’я Агатангела Кримського до переліку видатних діячів світу. У Києві його ім’ям названо Інститут сходознавства НАН України.
Експозиція розділяється на дві частини: прижиттєві документи митця і документи про вшанування його пам’яті. На виставці представлено різні за жанром документи 1891–1971 років: фотографії (індивідуальні, у групі з рідними та друзями, у колі колег, сучасників), документи до біографії (особисті, службової діяльності та інші), листування тощо.
Особовий фонд А. Ю. Кримського (ф.883) у ЦДАМЛМ України налічує два описи на 11 одиниць зберігання (17 документів). Історію формування цього фонду відкриває лист директора ЦДАМЛМ Л.А. Проценко від 10 квітня 1968 року, в якому вона звертається до директора і завідувача фондами Звенигородського народного краєзнавчого музею імені Тараса Шевченка (Черкаська обл.) Володимира Хоменка. У своєму листі Л. А. Проценко просить повідомити про документи академіка Агатангела Кримського із звенигородської колекції з метою передавання їх до ЦДАМЛМ. У 1970-ті роки документи було прийнято від Володимира Хоменка та Есфірі Китайгородської – стенографістки Агатангела Кримського в останні роки життя митця.
Окремі документи А. Ю. Кримського зберігаються й у фондах інших видатних митців. Серед них: історик та літературознавець Федір Редько (ф.2), філолог-арабіст Тауфік Кезма (ф.55), книгознавець і журналіст Володимир Бандрівський (ф.401), поет, державний та громадський діяч Павло Тичина (ф.464), скульптор Михайло Лисенко (ф.485), правознавець Микола Василенко (ф.542), літературознавці Петро Колесник (ф.847), Семен Лавров (ф.1040), перекладач і поет Борис Турганов (ф.1060), композитор Іван-Богдан Весоловський (ф.1356), історик-архівіст Микола Візир (ф.1360) та ін.
У фонді друкованих видань ЦДАМЛМ України зберігаються численні прижиттєві й посмертні видання творів Агатангела Кримського, частину з яких також представлено в експозиції.
Виставку підготували:
А.М. Сукало, кандидат історичних наук, головний науковий співробітник сектора просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів;
І.Є. Таміліна, кандидат мистецтвознавства, завідувач сектора просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів.
