8 листопада 2017 р. Національна опера України відзначила свій 150-річний ювілей. Саме цього дня у 1867 р. у Києві було відкрито постійно діючу оперну трупу і з’явився перший стаціонарний музичний театр. До ювілейної дати Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України підготував художньо-документальну виставку «150-річчю Національної опери України присвячується…». Представлено архівні документи, які висвітлюють визначні віхи у становленні української опери та балету: першу українську балетну постановку «Пан Каньовський» М.І.Вериківського, опери «Тарас Бульба» М. В. Лисенка, «Запорожець за Дунаєм» С.С.Гулака-Артемовського, «Наталку Полтавку» М. В. Лисенка.
У експозиції – цінні архівні документи із фондів ЦДАМЛМ України: макети, ескізи костюмів та декорацій, створених українськими художниками А. Г. Петрицьким, Н. П. Алексеєвою (Горбуновою) та І. Г. Курочкою-Армашевським, О. В. Хвостенко-Хвостовим, фотографії артистів у ролях, фотографії сцен з балету та оперних постановок.
Зокрема, представлена історія створення та постановки першого українського балету «Пан Каньовський», який на київській сцені з’явився 18 жовтня 1931 р. Автор постановки, український композитор Михайло Іванович Вериківський, працював над твором протягом усього життя, починаючи з 1925 року. Постановка була створена за мотивами народної історичної пісні «У містечку Богуславку… ». У кожній наступній редакції твір М.І.Вериківського отримував нову назву: «Ягелла», «Весняна казка», «Пан Каньовський», «Бондарівна». Під назвою «Пан Каньовський твір було поставлено спочатку у м. Харкові (19 квітня 1931 р.), а згодом у м. Києві (18 жовтня 1931 р.). Постановником першого українського балету «Пан Каньовський» став балетмейстер В. Литвиненко, він же виконав роль Яроша. Диригував оркестром М. Радзієвський. Вистава йшла в оформленні подружжя художників І. Курочки-Армашевського та Н. Алексеєвої (Горбунової). Ролі виконували: Любина – О. Гаврилова, Софія – К. Васіна, Марина – В. Бакалейникова, Ярош – В.Литвиненко, пан Каньовський – К. Манкутевич, пан Тридурський – М. Дельсон. Прем’єра відбулася 18 жовтня 1931 р. У експозиції виставки будуть представлені рукописи М. І. Вериківського, документи Н. Алексеєвої (Горбунової), макети, ескізи та фотографії сцен з балету.
Музичну драму «Тарас Бульба» М.В.Лисенко написав за сюжетом знаменитої однойменної повісті М. Гоголя (лібрето М. Старицького). Робота над оперою тривала ціле десятиліття (1880-1890 рр.), однак за життя композитор так і не побачив її на сцені. Постановка опери «Тарас Бульба» була запланована на 1919 р. Український художник Анатолій Галактіонович Петрицький розробив ескізи костюмів та декорацій, проте у вирі подій національно-визвольних змагань постановка опери не відбулася. Художник неодноразово опрацьовував оперу «Тарас Бульба», щоразу створюючи нові сценічні образи. Визначний твір української музичної класики вперше було поставлено в 1924 р. у Харкові, а у 1927 р. – у Києві. Перші постановки не мали значного успіху, що спонукало поета М. Т. Рильського, композиторів Л.М.Ревуцького та Б.М.Лятошинського відредагувати твір. Прем’єра «Тараса Бульби» в новій редакції відбулась у 1937 році і пройшла з великим успіхом. У 1955 р. відбулася прем'єра опери у третій редакції. У експозиції нової виставки будуть представлені фотографії М.В.Лисенка, А.Г.Петрицького, його ескізи костюмів та декорацій, фотографії українських артистів – виконавців ролей, фото з постановок.
Опера Семена Степановича Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» була написана у 1862-1863 рр. На київській сцені прем’єра опери відбулася 9 квітня 1927 р. і з того часу зайняла чільне місце у репертуарі. Художнє оформлення для ряду постановок опери здійснював український художник Олександр Веніамінович Хвостенко-Хвостов. У постановках опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» у різні роки ролі виконували провідні українські артисти, зокрема, М. Донець, І. Паторжинський, А. Кікоть, М. Литвиненко-Вольгемут, О. Петрусенко, З. Гайдай, Н. Захарченко, М. Гришко, А. Мокренко, Д. Гнатюк, Ю. Кипоренко-Доманський, В. Козерацький, А. Солов’яненко та ін.
Працювати над оперою «Наталка Полтавка» за п’єсою Івана Котляревського Микола Лисенко почав у 1864 р., проте клавір твору вийшов друком лише у 1889 р. Опера «Наталка Полтавка» здобула велику популярність ще за життя автора і стала найпопулярнішим твором у репертуарі перших українських професійних музично-драматичних труп. На сцені Київського оперного театру вперше «Наталку Полтавку» було поставлено у 1936 р. На київській сцені вперше опера М. Лисенка «Наталка Полтавка» була поставлена у 1936 р. У постановках опери у різні роки ролі виконували видатні українські артисти М. Сокіл, О. Петрусенко, З. Гайдай, І. Паторжинський, М. Донець, А. Кікоть, М. Литвиненко-Вольгемут, В. Кочур, М. Гришко, С. Козак, Д. Гнатюк, А. Мокренко, Р. Майборода та ін.
Виставка знайомить із визначними віхами у становленні української опери та балету, демонструє цінні документи із фондів ЦДАМЛМ України. Інформаційний потенціал документів та їхня естетична складова зацікавлять широке коло поціновувачів української історії та мистецтва як складової європейської культурної парадигми.
