ФОНДИ

Архівні фонди

Станом на 01.01.2019 на постійному зберіганні в ЦДАМЛМ України перебуває :

• 1426 фондів, що містять 312856 од. зб. на паперовій основі.
• 125 фондів установ і організацій, що містять 123452 од. зб., з них створено страховий фонд на 10056 од. зб.;
• 1301 фонд особового походження, що містить 189404 од. зб. + 178978 док. + 919 арк., з них створено страховий фонд на 31802 од. зб.
• 21636 од. зб. фотодокументів.
• 2247 описів, з них:
• 225 описів на документи установ і організацій,
• 26 описів на фотодокументи.

Архівні фонди

У ЦДАМЛМ України зосереджено фонди державних установ, творчих спілок та громадських організацій, в тому числі фонди установ, діяльність яких припадає на ХІХ – початок ХХ ст.: Дирекції київського постійного театру, Київського відділення Імператорського російського музичного товариства, Київського товариства старовини і мистецтв, Київського товариства заохочування художників, Житомирського російського драматичного товариства, Лук‘янівського народного дому та ін. Документи цих організацій дають уявлення про розвиток культури в Україні на той період. Тут зберігаються протоколи загальних зборів членів товариств, звіти про їх діяльність, каталоги виставок, проведених, зокрема Товариством старовини і мистецтв, інвентарні книги рисувальної школи М. І. Мурашка, листування з питань основної діяльності організацій. У фондах, діяльність яких припадає на період до початку Великої Вітчизняної війни – Асоціації художників Червоної України, його видавництва, Українського кооперативного товариства "Рух", видавництв "Гарт", "Західна Україна", "Художня література", Державного управління цирків Народного комісаріату освіти УРСР, Центрального управління Української державної філармонії, Всеукраїнського кооперативного трудового товариства "Художник", товариства сприяння єврейській культурі "Гезкульт", редакції журналу "Мистецька трибуна" та ін. – зберігаються документи, які, по можливості, відтворюють стан і розвиток української культури 1920-х–кінця 1930-х рр.: статути цих товариств, списки їх членів, протоколи засідань колегіальних органів, плани гастрольних поїздок, репертуарні плани, матеріали про проведення конкурсів музикантів-виконавців та вокалістів, особові справи, списки артистів, у фондах видавництв – договори з письменниками, зокрема у видавництві "Гарт" – з Б.Д.Антоненком-Давидовичем, В.П.Бобинським, С.О.Голованівським, Я.З.Городським, М.В.Доленго, В.С.Кузьмичем, І.Ю.Куликом, Х.М.Левіною, Т.Г.Масенком, В.М.Сосюрою та ін. (1931), рукописи творів письменників, які невдовзі були репресовані і загинули в таборах "ГУЛАГУ": В.П.Бобинського, Олеся Досвітнього, Г.Д.Епіка, Мирослава Ірчана, Г.М.Косинки, І.А.Крушельницького та ін.

Більша частина фондів державних установ, творчих спілок та громадських організацій – повоєнного періоду: Комітет із Національних премій України ім. Тараса Шевченка, творчі спілки архітекторів, журналістів, кінематографістів, композиторів, письменників, художників, театральних діячів України та ін.; фонди театрів і театральних організацій – Національної опери України, драматичних театрів української драми ім. Івана Франка, російського драматичного ім. Лесі Українки, театру юного глядача, лялькового, оперети, міміки і жесту глухих "Райдуга" та ін.; творчих виконавчих колективів – ансамблю танців ім. Павла Вірського, народного хору ім. Григорія Верьовки, капели "Думка", капели бандуристів ім.Г.Майбороди, симфонічного оркестру, художньо-спортивного ансамблю "Балет на льоду", Національної філармонії, цирку, гастрольно-концертного об'єднання "Укрконцерт" та ін.; кіностудій – художніх фільмів ім.О.П.Довженка, "Укркінохроніки", "Укртелефільму" та ін.; видавництв "Веселка", "Дніпро", "Мистецтво", "Музична Україна", "Український письменник", редакцій журналів "Барвінок", "Вітчизна", "Всесвіт", "Заклик", "Малятко", "Музика", "Новини кіноекрана", "Образотворче мистецтво", "Радуга", "Сучасність", "Український театр", газети "Літературна Україна".

У всіх фондах державних установ, творчих спілок та громадських організацій зберігаються стенограми з'їздів, пленумів, загальних зборів членів спілок, в тому числі й за 1949 р., коли за вказівкою партійних органів нещадно цькували так званих "формалістів", "українських буржуазних націоналістів" та "безрідних космополітів", протоколи засідань колегіальних органів, листування з питань основної діяльності, документи про проведення фестивалів, днів української культури в колишніх союзних республіках, відзначення ювілеїв, увічнення пам'яті діячів літератури і мистецтва, плани та звіти про роботу, особові справи та списки членів спілок. У фонді Комітету із Національних премій України ім.Тараса Шевченка зберігаються, зокрема, документи (представлення, списки, творчі характеристики, рецензії, фотографії, листування) про висунення робіт на здобуття премії та документи про вручення лауреатам дипломів і золотих медалей. У фонді Національної спілки театральних діячів цінними є альбоми з тематичними фотографіями до постановок п'єс українських та зарубіжних авторів: "Цивiльний одяг в Росiї з 1796 по 1904 рр.", жiночих та чоловiчих костюмiв Росiї i Захiдної Європи початку 20-х рр. ХIХ ст. – 90-х рр. ХIХ ст., українських костюмiв, житла, речей домашнього ужитку та зброї XVII–XIX ст., архiтектурних споруд України XVIII–ХIХ ст., українських нацiональних костюмiв: Запорiжжя XVII – початку ХХ ст., Нiжинського повiту Чернiгiвської губернiї II пол. ХIХ ст., костюмiв народiв свiту; "Обмундирування росiйської полiцiї i жандармiв з початку XVIII ст. до 1917 р.", "Обмундирування росiйської армiї з XIV ст. до 1917 р.", "Обмундирування Радянської Армiї з 1917 р. до наших днiв"; одягу українських нацiональних армiй часiв громадянської вiйни 1918–1920 рр. "Обмундирування армiй зарубiжних країн з 1700 до 1936 рр."; фотографiї та ескiзи обмундирування нiмецької армiї в перiод 1939–1945 рр.; зброї ХI–ХIХ; творчого складу труп М.Л.Кропивницького (1882); М.К.Садовського (1890-i) та похорону М.П.Старицького (1904); артистiв театру "Березiль" пiд час гастролей по країнi (1918–1937); артистiв Першого державного українського драматичного театру iм.Т.Г.Шевченка пiд час гастролей в Полтавськiй губернiї (1923–1924); зустрiчi артистiв Бiлоцеркiвського театру iм.П.К.Саксаганського з народним артистом СРСР П.К.Саксаганським (1930-i); артистiв Першого українського театру Сатири "Червоний перець" пiд час гастролей в Полтавському окрузi (1930); творчого складу Другого робiтничого театру Донбасу (1932); фронтової театральної бригади артистiв Київського театру iм.I.Я.Франка (1944); творчого складу Львiвського театру iм.М.К.Заньковецької (1944–1973); народних артистів СРСР, УРСР А.М.Бучми, М.К.Заньковецької, О.А.Петрусенко, Н.М.Ужвiй, Г.П.Юри та ін.

У фондах театрів та театральних організацій, творчих виконавчих колективів слід відмітити наявність нотних рукописів до музичного оформлення вистав. Це твори О.І.Білаша, В.Б.Гомоляки, В.П.Губи, І.Ф.Карабиця, Л.М.Колодуба, Г.І.Майбороди, Л.М.Ревуцького, М.А.Скорульського, А.Д.Філіпенка, І.Н.Шамо та ін. У фонді Національної опери України – оперні та балетні лібрето, а також ескізи костюмів, декорацій до вистав, створених художниками К.М.Гаккебуш, М.І.Духновським, Л.Г.Жуковським, Ф.Ф.Ніродом, А.Г.Петрицьким, Т.Н.Яблонською та ін. У фонді театру російської драми ім.Лесі Українки зберігаються фотографії режисера В.О.Неллі, художнього керівника театру К.П.Хохлова, акторів театру О.І.Борисова, В.Г.Заклунної, Ю.С.Лаврова, А.М.Роговцевої та ін., у фонді ансамблю ім.Павла Вірського – фотографії артистів під час виступів перед бійцями Червоної Армії в роки Великої Вітчизняної війни.

Цікавими матеріалами для дослідників у фонді Національної кіностудії ім.О.П.Довженка стануть літературні та режисерські сценарії, справи постановок художніх фільмів Р.Г.Балаяна ("Каштанка"), М.О.Бєлікова ("Ніч коротка", "Стара фортеця"), Л.Ф.Бикова ("Ати-бати, йшли солдати", "В бій ідуть тільки "старики""), В.О.Брауна ("Максимко", "Матрос Чижик"), В.С.Греся ("Чорна курка, або Підземні жителі"), В.Т.Денисенка ("Високі перевали"), М.С.Донського ("Мати"), К.В.Єршова ("Грачі"), В.М.Іванова ("За двома зайцями"), Ю.Г.Іллєнка ("Білий птах з чорною ознакою", "Свято печеної картоплі"), Г.Р.Кохана ("Ярослав Мудрий"), Т.В.Левчука ("Назар Стодоля"), М.П.Мащенка ("Овод"), І.В.Миколайчука ("Така пізня, така тепла осінь"), Л.М.Осики ("…якого любили всі"), С.Й.Параджанова ("Андрієш"), О.А.Роу ("Ніч перед Різдвом"), І.А.Савченка ("Тарас Шевченко"), О.Ф.Швачка ("Земля") та багатьох інших відомих українських режисерів, сценаристів, письменників. Тут також зберігаються нотні рукописи – музика до кінофільмів за 1933–1986 рр. композиторів Р.Б.Ахміряна, Е.М.Артем'єва, О.І.Білаша, М.В.Богословського, В.Б.Гомоляки, В.П.Губи, К.Ф.Данькевича, Є.Д.Доги, К.Я.Домінчена, М.В.Дремлюги, М.І.Дунаєвського, Г.Л.Жуковського, І.Ф.Карабиця, Д.Л.Клебанова, М.Ф.Колесси, Я.Н.Лапинського, Б.М.Лятошинського, Г.І. та П.І.Майбород, Ю.С.Мейтуса, І.Д.Поклада, А.Г.Свєчникова, Є.Ф.Станковича, А.Д. та В.Д.Філіпенків, В.Ю.Храпачова, І.Н.Шамо та ін.

У фондах видавництв, редакцій журналів, газети "Літературна Україна", крім управлінської документації, зберігаються рукописи творів відомих письменників: М.М.Амосова, І.А.Багмута, М.П.Бажана, Д.І.Бедзика, В.П.Бєляєва, Л.М.Вишеславського, Остапа Вишні, А.В.Головка, О.Т.Гончара, Є.П.Гуцала, В.Г.Дрозда, Л.В.Забащти, П.А.Загребельного, Ю.О.Збанацького, О.Д.Іваненко, Б.І.Олійника, В.А.Симоненка, А.Ф.Турчинської, Г.М.Тютюнника, В.М.Шевчука, Ю.М.Щербака та багато інших.

Наприкінці 1990-х рр. до ЦДАМЛМ України надійшов архів журналу незалежної української думки "Сучасність" за 1992–1998 рр. В основному, це рукописи творів українських письменників, зокрема статті А.-Г.Горбач, М.Х.Коцюбинської, Є.О.Сверстюка, Л.С.Танюка, роман "Московіада" Ю.І.Андруховича, спогади Юрія Шереха про Леся Курбаса, І.М.Дзюби – про М.О.Лукаша, вірші Ю.В.Покальчука, Г.П.Світличної та ін.

17 фондів ЦДАМЛМ України становлять колекції: українського некрополя; народних пісень за 1897–1919, зібраних Г.Л.Ячницьким; діячів українського театру і кіно; музичного мистецтва; твори образотворчого мистецтва з художніх виставок України – в цій колекції зберігаються малюнки, плакати, офорти відомих українських художників К.Г.Агніта-Слєдзєвського, Р.С.Адамовича та С.Т.Адамовича, П.О.Басанця, В.М.Дозорця, Т.П.Жаспар, О.І.Івахненка, В.І.Касіяна, Ю.Г.Логвина, В.І.Лопати, В.В.Мельниченка і А.Ф.Рибачук, М.О.Примаченко, В.Ю.Скакандія, С.Г.Якутовича; альбом естампів "Шевченківські місця". київських художників: І.В.Батечка, В.А.Боканя, Г.І.Гавриленка, Г.І.Гаркавенка, Г.С.Зубковського, В.С.Куткіна, В.Г.Литвиненка, Г.Г.Логвина, В.І.Масика, Г.П.Полевого, М.Т.Попова, Л.С.Призанта, М.О.Родіна, І.М.Селіванова, Л.І.Фейгіна, О.Ф.Фіщенка, В.І.Якубовича; колекції театральних афіш і програм; книжкової графіки; документів мовознавців; архітекторів; велика колекція екслібрисів, зібраних Р.А.Олексіївим – 5146 док. за 1868–1985 рр., роботи близько 500 художників; унікальна колекція книжкової графіки, в якій представлені, зокрема, обкладинки перших українських літературно-художніх журналів, альманахів, збірників: "Мистецтво", "Гроно", "Жовтень", "Шляхи мистецтва", навчальних посібників для дітей "Червоний буквар", "Читець-декламатор", книг класиків української літератури І.П.Котляревського, Т.Г.Шевченка, І.Я.Франка, М.М.Коцюбинського та ін.; колекція діячів літератури і мистецтва з відомчих архівів прокуратури, суду і КДБ УРСР – організована ЦДАМЛМ України в 1992 р. з документів, що надійшли з відомчих архівів прокуратури, суду і органів КДБ УРСР, переважно в копіях. Оригінали зберігаються в архівах відповідних установ. З матеріалів цієї колекції стають доступними широкому загалу документи про цькування відомого українського режисера, письменника О. П. Довженка: агентурне донесення в НКВС УРСР про виступ О. П. Довженка на партійних зборах Київської кінофабрики (1930), рапорт оперуповноваженого ДПУ УРСР про враження після закритого перегляду фільму О.П.Довженка "Іван" та повідомлення ДПУ УРСР до ДПУ СРСР про вилучення найбільш політично невитриманих кадрів з фільму "Іван" (1932), донесення наркома НКВС УРСР наркому НКВС СРСР Л. П. Берії про антирадянські настрої О. П. Довженка під час роботи над кінофільмом "Щорс", лист О.П.Довженка Ю.І.Солнцевій (1938), оперативне донесення Управління держбезпеки НКВС УРСР про листування М.П.Стельмаха з М.Т.Рильським, листи М.П.Стельмаха Л.С.Первомайському, І.Корсуна О.П.Довженку (1940), справа Волинського губчека по звинуваченню О.П.Довженка в контрреволюційній діяльності, лист Управління держбезпеки НКВС УРСР архівному відділу НКВС УРСР про перевірку біографічних даних О.П.Довженка періоду 1917–1920 рр. (1941). Зберігаються тут і документи про переслідування дисидентів 1960-х–1970-х рр.: кримінальні справи, протоколи допитів О.І.Заливахи, І.М.Калинця, Г.П.Кочура, Л.Г.Лук'яненка, І.О. та Н.О.Світличних, В.С.Стуса, рецензії на книгу І.М.Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація?" та ін. матеріали.

До 2001 р. в архіві-музеї зберігалася колекція під назвою "Матеріали діячів західноєвропейського мистецтва і літератури ХVI–ХІХ ст." (фонд № 441) на 5154 од. зб. Ці документи передані до ЦДАМЛМ України у квітні 1973 р. з бібліотеки Київської консерваторії, куди вони, в свою чергу, потрапили як переміщені з Німеччини у 1945 р. У 2001 р. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2001 р. № 1202 "Про вилучення документів з Національного архівного фонду та їх передачу Урядові Федеративної Республіки Німеччини" 5119 од. зб. цієї колекції було повернуто у Державну бібліотеку в Берліні – фонд прусської культурної спадщини. За пропозицією директора ЦДАМЛМ України Ю.Я.Кулініча, німецька сторона погодилася залишити в архіві-музеї 34 од. зб. з цієї колекції. Це нотні рукописи М.С.Березовського, Д.Паїзіелло, А.Лоллі, Й.Ельснера, зібрання російських народних пісень на музику Івана Прача та ін. Мікрофільм всіх документів вищезгаданої колекції на 5517 кадрів також зберігається в архіві-музеї як складова частина НАФ України.

ЦДАМЛМ України є найбільшою в Україні скарбницею фондів особового походження літературно-мистецького профілю. Це фонди письменників, літературознавців, перекладачів, журналістів, мистецтвознавців, театрознавців, оперних та естрадних співаків, акторів театру і кіно, циркових акторів, режисерів, художників, різьбярів, скульпторів, архітекторів, композиторів, музикантів-виконавців, фольклористів та ін. діячів літератури й мистецтва.

Історія української культури другої половини XVIII – початку ХХ ст. представлена автографами поезій Т.Г.Шевченка "Бандуристе! Орле сизий…", "Думка" ("Нащо мені чорні брови…"), "Сон" ("На панщині пшеницю жала…"), листами поета П.М.Корольову, М.С.Щепкіну та ін.; рукописом статті І.Я.Франка "Земельна власність в Галіції"; листами І.С.Нечуя-Левицького, Марка Черемшини та ін.; а також документальними матеріалами фондів І.О.Алчевського, оперного співака, сина відомого педагога Х.Д.Алчевської; М.М.Аркаса, українського композитора і культурно-освітнього діяча, серед документів – рукописи варіантів його відомої праці "Коротка ілюстрована історія України – Русі", афіша та програми опери "Катерина" на музику композитора; родинний фонд архітекторів В.І. та О.В.Беретті, за проектами яких побудовано багато споруд в Києві, зокрема університет, Володимирський собор; Б.Д.Грінченка, автора першого "Словаря української мови"; корифеїв українського театру М.К.Заньковецької, М.Л.Кропивницького, С.В.Тобілевич; художників І.С.Їжакевича, Ф.С.Красицького, Ю.М.Маковського; композиторів К.Г.Стеценка, М.А.Тутковського; родинні фонди Стадників, Требинських, Шиповичів, Юрчаків, Язєвих, Ярошенків та ін.

Основну частину фондів особового походження ЦДАМЛМ України становлять документальні зібрання, починаючи з 1920-х – 1930-х рр.

Найбільш повним за об'ємом і змістом матеріалів є фонд П.Г.Тичини, в якому сконцентровані автографи більшості віршів, опублікованих у збірках "Плуг", "Вітер з України", "Чуття єдиної родини", "Сталь і ніжність", "Перемагать і жить", "І рости, і діяти" та ін.; поеми "Шевченко і Чернишевський", "Сковорода"; листи, матеріали громадської діяльності, фотографії.

Значний інтерес для дослідників становлять рукописи літературних творів 1920-х–1930-х рр.: поеми В.М.Сосюри "Мазепа", "Третя Рота", роман А.В.Головка "Бур'ян", п'єси Мирослава Ірчана "Радій", І.А.Кочерги "Алмазне жорно", І.К.Микитенка "Диктатура", "Дівчата нашої країни", "Соло на флейті", О.Є.Корнійчука "Загибель ескадри", "Платон Кречет", "В степах України" та ін.

В ЦДАМЛМ України зберігаються документи діячів літератури та мистецтва, які зазнали безпідставних репресій у 1930-х рр. Це фонди письменників Б.Д.Антоненка-Давидовича, І.А.Багмута, Р.Н.Балясної, В.П.Бобинського, Остапа Вишні, В.З.Гжицького, Олеся Досвітнього, І.В.Дубинського, В.М.Еллана-Блакитного, О.К.Журливої, М.К.Зерова, О.І.Ковіньки, М.П.Кожушного, Г.М.Косинки, Г.М.Коцюби, А.Ю.Кримського, В.С.Кузьмича, М.Г.Куліша, І.К.Микитенка, В.О.Мисика, В.Д.Нефеліна (Нагорського), А.С.Паніва, С.В.Пилипенка, В.Л.Підмогильного, М.А.Плевако, Є.П.Плужника, В.Л.Поліщука, Я.Г. та П.Г.Савченків, З.П.Тулуб, Г.М.Хоткевича, Є.С.Шабліовського та ін. Серед документів – рукописи творів, листування, в тому числі й листи з місць заслання, фотографії, документи про арешт, довідки про реабілітацію, документи вечорів пам'яті письменників "розстріляного відродження". У фонді літературознавця і бібліографа М. А. Плевако зберігаються спогади колег вченого про останні дні його життя та смерть, цінні документи та матеріали підготовчої роботи до "Словника українських письменників", який так і не побачив світу. Вчений збирав автобіографії, біографічні відомості, фотографії, бібліографію творів і мав на меті представити у "Словнику" всіх українських письменників, які надрукували бодай один твір. Більшість з них так само, як і автор "Словника", загинули в таборах "ГУЛАГУ" та на засланні.

Репресії 1930-х рр. завдали нищівного удару й по українському образотворчому мистецтву, театру. Доба "розстріляного відродження" висвітлюється також в особових фондах живописців, графіків, скульпторів, представників театрально-декораційного та декоративно-ужиткового мистецтв, що зберігаються в ЦДАМЛМ України: О.К.Богомазова, М.І.Гельмана, Ж.К.Діндо, Н.І.Епштейна, І.П.Кавалерідзе, В.Д.Єрмилова, О.Л.Кульцицької, А.Г.Петрицького, К.М.Редька, З.Ш.Толкачова; учнів і послідовників М.Л.Бойчука: О.Т.Бізюкова, А.М.Іванової, О.Т.Павленко, В.Ф.Седляра, інших представників українського авангарду. Серед їхніх документів художні роботи (графіка, акварелі, фотографії скульптур, фресок тощо), спогади, зокрема у фонді О.Т.Павленко – про М. Л. Бойчука та бойчукістів, листування, фотографії та ін.

У фондах письменника Р.Г.Валаєва, режисера, актора, театрознавця В.С.Василька багато документів про творчість українського режисера-новатара Леся Курбаса, репресованого у 1933 р., та його учнів: А.М.Бучми, Д.С.Антоновича, М.М.Крушельницького, П.М.Самійленко; про вистави "Молодого театру", "Березолі", "Кийдрамте", фотографії акторів, сцен з вистав, спогади про Леся Курбаса та ін.

Численні фонди архіву-музею зберігають документи українських діячів літератури і мистецтва про їхню участь у Великій Вітчизняній війні, а учасниками її були майже всі українські письменники старшого покоління, чиї фонди зберігаються в ЦДАМЛМ України: П.Ф.Автомонов, Є.Г.Адельгейм, В.Є.Александров, О.К.Бабишкін, І.А.Багмут, М.П.Бажан, Я.В.Баш, Ю.Д.Бедзик, Д.Г.Білоус, Г.П.Бойко, Б.С.Буряк, В.Л.Василевська, Л.М.Вишеславський, О.Т.Гончар, О.П.Довженко, В.М.Єніна, П.А.Загребельний, М.Я.Зарудний, В.В.Канівець, Є.П.Кирилюк, О.Є.Корнійчук, В.С.Кучер, І.Л.Ле, О.С.Левада, А.С.Малишко, В.П.Минко, І.Л.Муратов, Л.С.Первомайський, І.Д.Рачада, В.М.Сосюра, М.П.Стельмах, Григорій Тютюнник, А.І.Шиян та ін. В партизанських загонах і підпіллі боролися з ворогом П.П.Вершигора, П.М.Воронько, К.К.Гриб, Ю.О.Збанацький, В.С.Земляк, М.С.Шеремет. Рукописи творів, листування, документи та матеріали до біографії, фотографії розповідають про перебування письменників на фронтах Великої Вітчизняної: щоденники воєнних років А.С.Малишка, записник Ю.І.Яновського – спеціального кореспондента газети "Правда Украины" на Нюрнберзькому процесі, тексти партизанських листівок, складених командиром Тальянського партизанського загону письменником К.К.Грибом та ін.

На радіостанції ім.Т.Г.Шевченка невтомно працювали О.І.Гуреїв, М.А.Пригара, І.А.Цюпа, О.Я.Ющенко, на радіостанції "Радянська Україна" – О.І.Копиленко, М.Л.Нагнибіда. Українські письменники, зокрема В.М.Владко, Остап Вишня, К.О.Гордієнко, Ю.С.Кобилецький, О.І.Копиленко, Л.М.Новиченко, П.Й.Панч, М.Т.Рильський, Л.С.Серпілін, Ю.К.Смолич, П.Г.Тичина, А.Ф.Хижняк, Ю.І.Яновський – активно співробітничали у союзній, республіканській та фронтовій пресі, були військовими кореспондентами, газет, виступали на їхніх сторінках з віршами, оповіданнями, статтями, нарисами, репортажами. Багато хто з українських письменників виїздив в район бойових дій, зустрічалися з воїнами. Також виступали з концертами в госпіталях, на передньому краї українські артисти, зокрема у фонді З.М.Гайдай зберігається лист-привітання маршала Р.Я.Малиновського учасникам фронтової бригади Південного фронту.

Багато хто з письменників-воїнів не дочекався Перемоги. В ЦДАМЛМ України зберігаються листи, рукописи, особисті документи загиблих в ті буремні роки Д.О.Вакарова, О.Г.Десняка, Я.Д.Качури, М.П.Трублаїні, Є.П.Фоміна, М.І.Шпака та ін.

Різні періоди літературно-мистецького життя в Україні впродовж середини ХХ – початку ХХІ ст. висвітлюють документальні матеріали (рукописи творів, листи, біографічні матеріали, рецензії та статті про творчість, фотографії та ін.) діячів літератури і мистецтва – прозаїків, поетів Р.А.Братуня, М.С.Вінграновського, О.Т.Гончара, Є.П.Гуцала, Ю.П.Дольд-Михайлика, П.А.Загребельного, В.С.Земляка, Р.І.Іваничука, А.С.Малишка, Ю.М.Мушкетика, Б.І.Олійника, Д.В.Павличка, Ю.К.Смолича, М.П.Стельмаха, І.М.Чендея, Ю.М.Щербака та ін., письменників та поетів, які писали для дітей та юнацтва Г.П.Бойка, Н.Л.Забіли, В.І.Кави, І.К.Кульської, В.З.Нестайка, І.І.Неходи, М.А.Пригари, Б.Й.Чалого, І.І.Шкаровської та ін.

Творчість "шестидесятників" представлена рукописами романів, повістей, віршів, літературно-критичних статей, перекладів Б.Д.Антоненка-Давидовича, І.М.Дзюби, І.Ф.Драча, В.Г.Дрозда, І.В.Жиленко, М.Х.Коцюбинської, Г.П.Кочура, Є.О.Сверстюка, І.О.Світличного, Н.О.Світличної, В.А.Симоненка, Н.В.Суровцевої, художніми роботами А.О.Горської, О.І.Заливахи, В.І.Зарецького та ін. Зберігається в архіві-музеї й невеликий архів В.С.Стуса. Так само, як і в 1930-і рр., багато кого з шестидесятників у 1960-х – 1970-х було заарештовано органами КДБ. Зберігаються в архіві й документи періоду їхнього перебування у таборах та на засланні. Зокрема у фонді Є.О.Сверстюка – велика кількість листів, одержаних ним в період перебування у таборах та на засланні, з усіх кінців світу від правозахисників, діячів літератури та мистецтва, друзів і знайомих.

Розвиток науки про літературу в Україні відбито у фондах провідних вчених-літературознавців О.І.Білецького, Г.М.Вервеса, М.К.Гудзія, М.Г.Жулинського, Є.П.Кирилюка, Л.М.Коваленка, П.Й.Колесника, Л.М.Новиченка, Є.С.Шабліовського та ін. Високохудожні зразки перекладацького мистецтва зосереджено у комплексах документів письменників-перекладачів, у тому числі Є.А.Дроб'язка, Д.Ю.Загула, М.К.Зерова, Г.П.Кочура, В.О.Мисика, Бориса Тена, зокрема автографи перекладів шедеврів світової літератури, здійснені М.Т.Рильським ("Євгеній Онєгін" О.С.Пушкіна, "Пан Тадеуш" А.Міцкевича), Борисом Теном ("Ілліада" та "Одіссея" Гомера), Є.А.Дроб'язком ("Божественна комедія" Данте), М.К.Зеровим (вірші П.-Ж Беранже, М.Ю.Лермонтова, О.С.Пушкіна, Г.С.Сковороди, давньоримських поетів Горація, Г.В.Катулла, Овідія, Тібулла), мужньої жінки, прикутої до ліжка тяжкою хворобою, яка перекладала з в'єтнамської мови, М.Д.Кашель та ін.

Матеріали з історії українського образотворчого мистецтва сконцентровані в особових фондах М.П.Глущенка, М.Г.Дерегуса, Д.А.Жудіна, В.І.Касіяна, А.Г.Петрицького, К.В.Піскорського, М.О.Примаченко, К.Д.Трохименка, О.В.Хвостенка-Хвостова, О.О.Шовкуненка та ін.

Серед архівного надбання ЦДАМЛМ України – документи скульпторів і архітекторів різних поколінь: П.Ф.Альошина, С.А.Барзиловича, В.З.Бородая, О.М.Вербицького, В.Г.Заболотного, Ф.А.Коцюбинського, Г.О.Лебедєва, О.Є.Шевчукевича, а також скульптора, кінорежисера, письменника І.П.Кавалерідзе та ін.

Досягнення українського музичного мистецтва відбиті у фондах композиторів О.І.Білаша, В.М.Верменича, В.М.Верховинця, Г.М.Давидовського, К.Ф.Данькевича, Є.Т.Козака, М.Ф.Колесси, А.Й.Кос-Анатольського, В.Г.Костенка, Б.М.Лятошинського, Г.І. та П.І.Майбородів, Ю.С.Мейтуса, Л.М.Ревуцького, П.І.Сениці, М.М.Скорика, О.Н.Сороки, В.В.Топіліна, М.А.Тутковського, А.Я.Штогаренка; музикознавців В.Д.Довженка, Л.С.Кауфмана, С.О.Павлюченка та ін.

Мистецтво оперних співаків представлено документами М.Д.Ворвулєва, З.М.Гайдай, Б.Р.Гмирі, М.С.Гришка, М.І.Донця, М.Е.Донець-Тессейр, І.С.Паторжинського, О.А.Петрусенко, Л.А.Руденко, Ю.С.Кипоренка-Доманського, М.А.Частія та ін.

Здобутки драматичного театру висвітлюються у фондах режисерів, акторів М.М.Бєлоусова, Д.І.Козачківського, Н.К.Копержинської, Й.Ф.Маяка, Б.В.Романицького, М.С.Терещенка, Н.М.Ужвій, В.М.Халатова, театральної династії Юрів, В.С.Яременка; кінематографу – режисера, письменника, художника О.П.Довженка, актора і режисера І.В.Миколайчука, актриси В.В.Холодної; цирку – клоуна-дресирувальника М.М.Золло; естрадного мистецтва – Ю.Т.Тимошенка (Тарапуньки), поета і співака О.М.Вертинського та ін.

Відомості з історії мистецтва, фольклору та етнографії зосереджені у фондах В.М.Верховинця, П.М.Жолтовського, П.І.Руліна, В.Г.Щурата та ін. Зокрема у фонді Ф.І.Лаврова зібрано цінний матеріал про творчість кобзарів в Україні Остапа Вересая, Дмитра Вовка, Петра Гузя, Федора Жарка, Iвана Запарожченка, Григорiя Кожушка, Iвана Кравченка-Крюковського, Михайла Кравченка, Iвана Кучугуру-Кучеренка, Федора Кушнерика, Олександра Маркевича, Єгора Мовчана, Павла Носача, Терентiя Пархоменка, Володимира Перепелюка, Никона Прудкого, Павла Супруна, Петра Ткаченка, фотографії кобзарів під час їхнього першого з'їзду у 1939 р., рукопис монографії "Кобзарі" та ін. Справжньою скарбницею з історії тканини, вишивки, гаптування, вибійки є матеріал, що збирала впродовж всього свого життя етнографа та мистецтвознавець М. О. Новицька, цінний матеріал з історії меблів (фотографії мисників, скринь, лав та ін. предметів меблів сільської української хати ХІХ – початку ХХ ст., замальовки, зразки орнаментів, картотеки та ін.) зберігається у фонді Ф.Р.Мілятицької.

Останні десять років архів-музей активно комплектується документами діячів літератури та мистецтва української діаспори з Австралії, Бразилії, Канади, США, ФРН та ін. країн світу: Івана Багряного, Віри Вовк, Марти Гай, О.Н.Гай-Головка, І.А.Кошелівця, Л.М.Морозової, Д.В.Нитченка, Богдана Подолянка, Р.Д.Рахманного, Яра Славутича, Ганни Черінь та ін. Характерним для цих фондів є велика кількість листів самих митців та листів до них, які дають уявлення про літературно-мистецьке, побутове життя українців у всьому світі, діяльність партій та громадських об'єднань, таких як Світовий конгрес вільних українців, Комітет українців Канади, Ліга визволення України, Об'єднання колишніх вояків УПА, Союз українських самостійників, Ліга українських католицьких жінок, Об'єднання лемків Канади, Об‘єднання української демократичної молоді та ін. – тобто висвітлюють той історико-культурний пласт, який раніше був недоступним для широкого загалу.

Документи НАФ, що зберігаються в ЦДАМЛМ України – на паперовій основі, також на правах складової частини НАФ – мікрофільм колекції № 441.

Музейні фонди

Cтаном на 01.01.2019 року

• 12197 музейних предметів

ЦДАМЛМ України відрізняється від інших архівів своєю структурою, поєднуючи функції архіву й музею, що сприяє більш ефективному використанню НАФ України. Гордістю музейного фонду є живописні твори художників ХІХ – ХХ ст. – І.С.Їжакевича ("Богородиця", "Квартет", "Шлях на Московщину"), Г.К.Дядченка ("Сутінки. Кирилівка", "Ісус Христос перед вибором"), М.І.Мурашка ("Боярка"), І.Ф.Селезньова ("Портрет хлопчика"), В.Л.Маслянникова ("Бузок", "Руїни маєтку"), К.Д.Трохименка ("Дніпробуд"), О.К.Богомазова ("Автопортрет", "Літній день", "Золотоноша"), М.П.Глущенка ("Море", "Березень", "Лютневий вечір"), В.Ф.Овчинникова ("Квіти"), С.Ф.Шишка ("Зимова заметіль"), О.П.Білецького ("Портрет співачки Л.Руденко"), А.Г.Петрицького ("Портрет актриси В.Варецької") та ін. Зберігаються також мольберти, етюдники В.Г.Кричевського, О.К.Богомазова, А.Г.Петрицького, М.П.Глущенка.

Окрасою музейного сховища є скульптурні погруддя діячів української культури: В.Б.Антоновича (скульпт. Л.Йоріні), О.П.Довженка (скульпт. В.Г.Мухіна), Г.С.Сковороди (скульпт. І.П.Кавалерідзе), Ф.М.Баклана (скульпт. С.Британ) та ін.

На вернісажах в ЦДАМЛМ України часто експонуються скульптури малої форми роботи П.С.Капшученка, Ф.А.Коцюбинського. Витворами мистецтва скульптури є посмертні маски діячів української культури О.І.Білецького, І.І.Врони, А.Г.Петрицького, Р.М.Глієра, В.Г.Заболотного та ін.

Захоплення у відвідувачів викликають альбом із зразками автентичних вишивок, які прикрашали сорочки корифеїв українського театру ХІХ – ХХ ст. І.К.Карпенка-Карого, М.К.Заньковецької, М.К.Садовського, П.К.Саксаганського, зібраних актрисою театру і письменницею С.В.Тобілевич.

На музичних вечорах в архіві-музеї звучить рояль В.С.Василька, експонуються ліра М.М.Крушельницького, баян А.С.Малишка, гітара В.М.Сосюри.

Багато меморіальних речей в колекції музейних фондів Б.Д.Антоненка-Давидовича, О.П.Довженка, О.Т.Гончара, П.А.Загребельного, Г.М.Тютюнника та ін., зокрема зберігаються письмові приладдя літературознавців О.І.Білецького, О.К.Дорошкевича, письменника Ю.І.Яновського, композитора Р.М.Глієра.

Музейні предмети широко використовуються на стаціонарних і тимчасових виставках, в постійно діючій експозиції "Із скарбів архіву-музею".

Складовою частиною експозиції є комплекс меморіальних кабінетів діячів української культури ХХ ст. Серед них – кабінети письменників А.В.Головка, А.С.Малишка та композитора П.І.Майбороди, І.К.Микитенка, П.Й.Панча, Л.С.Первомайського, Н.С.Рибака, Ю.К.Смолича, М.П.Стельмаха, Ю.І.Яновського; кінорежисера, письменника О.П.Довженка; майстерня художника М.П.Глущенка. Це, здебільшого, інтер'єр кімнат, що відтворюють життя і творчість митців. В кабінетах – меблі, письмове приладдя, побутові речі, твори образотворчого мистецтва кінця ХІХ – ХХ ст., унікальні друковані видання.

В ЦДАМЛМ України функціонують експозиції, що розповідають про творчість діячів західноевропейської музики ХVI – XIX ст.: Й.С.Баха та його синів, Ж.Б.Люллі, Г.Ф.Телемана, В.А.Моцарта, Л.В.Бетховена; письменників "Празької школи" О.І.Олеся, Олега Ольжича, Олени Теліги, Є.Ф. Маланюка, Л.М.Мосендза; письменника, громадсько-політичного діяча І.П.Багряного; кінорежисера і письменника О.П.Довженка; співака І.С.Козловського; письменника М.Г.Хвильового; літературознавця О.І.Білецького; письменників – лауреатів Шевченківської пре/strong мії: О.Т.Гончара, П.А.Загребельного та багатьох інших.

За останні роки на базі архіву-музею створені міжнародні ґрунтовні експозиції, присвячені визначним подіям в житті українського народу, нашої держави: до 100-річчя української трудової еміграції в Канаді, "Українці на терені Росії", "Нашого цвіту – по всьому світу", українсько-німецькі історичні зв'язки, до 50-річчя приєднання Криму до УРСР, "Щедрий вечір, добрий вечір", "Тузла – земля українська" та ін.

Фонди друкованих видань

станом на 01.01.2019 року

• 111197 примірників книг і брошур,
• 79835 номерів журналів,
• 5669 річних комплектів журналів,
• 2489 річних підшивок газет,
• 1429 примірників спеціальних видань (листівки, плакати тощо).

Особливістю книжково-журнального зібрання ЦДАМЛМ України є те, що воно сформувалося переважно на основі приватних колекцій, які надійшли до архіву-музею у складі фондів особового походження, у тому числі письменників А.В.Головка, О.П.Довженка, А.С.Малишка, І.К.Микитенка, Ю.К.Смолича, Ю.І.Яновського; літературознавців Є.П.Кирилюка, Г.І.Майфета, М.А.Плевако, художника М.П.Глущенка та ін. Всього в ЦДАМЛМ України – 32 книжкові колекції діячів літератури та мистецтва, а також колекція зарубіжних видань, філокартична колекція. Зібрано понад 7000 книг з дарчими написами, серед яких автографи В.П.Підмогильного, М.Г.Куліша, М.Т.Рильського, М.Г.Хвильового, Ю.І.Яновського та багатьох інших. Останні десять років бібліотечний фонд поповнюється літературою письменників та громадських діячів української діаспори: Еми Андієвської, Івана Багряного, Віри Вовк, Яра Славутича та ін. Із спецфонду повернулися книги В.К.Винниченка, Б.Д.Грінченка, М.С.Грушевського, М.К.Зерова, М.О.Драй-Хмари, Юрія Липи та ін. Стали доступні широкому загалу такі журнали, як "Тризуб", "Нова громада", "Літературно-науковий вісник", "Нові шляхи", "Зоря", "Книгарь" та ін.

Серед раритетів – прижиттєві видання "Кобзаря" Т.Г.Шевченка (1860), "Чорної ради" П.О.Куліша (1857), "Евгения Онегина" О.С.Пушкіна (1829), "Идиота" Ф.М.Достоєвського (1874). У книжковій колекції Г.Й.Майфета зберігається Біблія, видана у ХVІІІ ст. Є книги, доля яких незвичайна, зокрема пробита кулями книга Ю. І. Яновського “Вершники“, знайдена на полі бою у загиблого бійця Андрія Ткача.