У рамках віртуального проекту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 19-те інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському художнику, поету і мистецтвознавцю Юхиму Спиридоновичу Михайліву (1885–1935).
Юхим Михайлів народився 27 вересня 1885 р. у м. Олешки на Херсонщині. Освіту здобував у Олешківській школі (1892–1896), Херсонському реальному училищі (1896–1901), Строгановському художньо-промисловому училищі (1902–1906 рр., вивчав на стипендію земства мистецтво кераміки та килимарства) та Московському училищі живопису, скульптури та архітектури (1906–1910 рр., навчався у майстерні імпресіоніста В. О. Сєрова). За картину «До богині Лади» отримав звання класного художника першого ступеня.
У 1910 р. мобілізований до російської армії, служив у Катеринославі, Севастополі, Полоцьку. У 1911–1912 рр. виконав розпис Хрестовоздвиженської церкви та площі Абрамовича. Працював у російських журналах «Новъ» і «Детское чтение», де робив ілюстрації. У 1912 р. почав оформлювати книжки та писати вірші, які публікував у журналах «Дніпрові хвилі» та «Рідний край».
У 1914 р. у Полоцьку одружився з Галиною Шкітіною. У 1914–1915 рр. воював на фронті, отримав тяжке поранення. Після операції у 1916 р. зайнявся написанням картин. У 1917 р. переїхав з родиною до Києва, де викладав малювання в Першій українській гімназії ім. Т. Г. Шевченка. З 1917 р. його вірші публікувалися в журналі «Шлях» та видавництві «Грунт», а картини експонувалися на художніх виставках з 1911 р. У 1918 р. працював викладачем у Миргородському керамічному інституті.
У 1919 р. знову повернувся до Києва, де працював у художньо-промисловому відділі при комісаріаті мистецтв, у Наркомосі, був членом колегії Всеукраїнського відділу мистецтв Наркомосу. З 1920 р. – член мистецької ради Київської Художньої Академії, директор Київської художньо-промислової школи, викладав у Київському вищому інституті народної освіти.
У 1921–1924 рр. очолював Музичне товариство ім. М. Леонтовича, до якого також входили Г. Хоткевич, Лесь Курбас, Б. Лятошинський. З 1927 р. – Голова Київської філії Асоціації художників Червоної України. У 1928 р. очолив Полтавський технікум народної творчості. У 1920–30 рр. вів активну мистецтвознавчу діяльність, збирав зразки народного мистецтва для Народного музею в Катеринославі (нині Дніпровський історичний музей імені Дмитра Яворницького). У 1931 р. востаннє взяв участь у виставці в Білій Церкві.
У 1932 р. у пресі розпочалася кампанія з критики митця. У 1934 р. Юхим Михайлів був безпідставно заарештований за звинуваченням у підготовці збройного повстання і засланий до м. Котлас в Архангельській області. Там він влаштувався на роботу декоратором у клуб, продовжував малювати, писав вірші, мріяв про повернення додому. Однак 15 липня 1935 р. художник помер від хвороби шлунку, на яку занедужав під час війни.
Юхим Михайлів передусім відомий як художник. Є автором 400 картин у стилях алегоризм і символізм (в останніх творах – реалізм). Митець не написав жодної картини, яка б славила радянську дійсність. Найвідоміші картини: «Плач Ярославни» (1910), «Загублена воля» (1916), «Україна» (1916), «Музика водоспадів» (1916), «Творець бога» (1916), «Булава» (1917), «Музика зір» (1919), «Руїни слави» (1920), «Казка. Міст» (1921), «Поезія ночі (1923), «Чайка» (1923), «Загублена булава» (1922) «Сум Ярославни» (1925), «Гетьманський намет» (1930).
Останні картини художника: «Моя кімната в Котласі» та «Біла ніч. Котлас» (1935).
У 1920-30-х рр. Юхим Михайлів активно публікував мистецтвознавчі роботи. Друкував статті та рецензії у «Бібліологічних вістях», «Житті й революції». Вийшли друком його монографії «Кераміка на Україні», «Т. Шевченко», книга «Українська пісня в московському лубку», публікувались статті, присвячені творчості художників Г. Нарбута, О. Мурашка, Л. Позена, М. Жука, М. Брукмана. У 1921 р. у Відні вийшла книжка «Гончарна кераміка на Україні».
Інформацію підготував науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наук Ігор Резнік.
В Україні знаходяться лише 16 картин художника, які є майже невідомими, оскільки автор був репресований. Інші картини зберігаються в США (куди виїхала його родина під час війни), осіли в приватних колекціях або були вивезені німцями з Херсонського художнього музею під час окупації. У Архіві-музеї зберігається колекція №524, що містить особисті і творчі документи Юхима Михайліва (малюнки, вирізки з газет і журналів про його творчість, машинописні уривки творів, програми вечорів пам’яті митця). Також у музейній колекції ЦДАМЛМ України зберігаються копії деяких картин Юхима Михайліва, виконані його ученицею Є. Янкевич у 1990-х роках.
